| Нотаріальне посвідчення договорів міни,
дарування або інших цивільно-правових угод із земельними ділянками
Нотаріальне посвідчення договорів міни, дарування або інших цивільно-правових угод із земельними ділянками може здійснюватися як державними, так і приватними нотаріусами.
Фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами сплачують державне мито.
Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита – у ст. 3 Декрету «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93 (зі змінами та доповненнями).
Статтею 31 Закону «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII (зі змінами та доповненнями) встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Крім того, відповідно до Указу «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» від 10.07.98 р. № 762/98 розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути менше від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Для визначення розміру державного мита у разі міни, спадкування та дарування земельних ділянок провадиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до Закону «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV (зі змінами та доповненнями).
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводять не рідше ніж один раз у п’ять – сім років, несільськогосподарського призначення – раз у сім – десять років. Оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом № 7-93, а порядок його обчислення та сплати – Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15 (зареєстровано в Мін’юсті України 19.05.93 р. за № 50, зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція № 15), п. 49 розділу п’ятого якої встановлено, що за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до ст. 121 Земельного кодексу від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Земельний кодекс), для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва, власниками яких є громадяни, які здійснюють таке відчуження, державне мито справляється відповідно до пп. «б» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93, тобто у розмірі 1 % від суми договору.
У разі якщо сума договору, визначена за згодою сторін, менша ніж грошова (нормативна) оцінка земельної ділянки, то державне мито справляється у розмірі 1 % від грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки. При цьому сума державного мита не повинна бути менше ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (неоподатковуваний мінімум доходів громадян на сьогодні становить 17 грн.), тобто державне мито вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати державного мита.
За нотаріальне посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, що належать юридичним особам на праві власності, відповідно до ст. 82 Земельного кодексу державне мито обчислюється із суми договору, яка повинна бути не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями), а сума справленого державного мита не повинна бути менша ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).
При нотаріальному посвідченні інших цивільно-правових угод із вищезазначеними земельними ділянками державне мито справляється із суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону № 1378-IV, а сума справленого державного мита не повинна бути менша ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (підпункти «б» і «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).
За посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок державне мито справляється у розмірі 0,01 % від експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону № 1378-IV. У разі відсутності грошової (експертної) оцінки земель державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (пп. «у» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93). За видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку державне мито справляється з вартості земельної ділянки з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом № 2535-XII (пп. «ж» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93). До внесення змін до Декрету № 7-93 Законом «Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”» від 08.06.2000 р. № 1804-III, який набрав чинності з 11.07.2000 р., державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки справлялося з вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 09.01.2003 р. № 2 (зареєстровано в Мін’юсті України 23.05.2003 р. за № 396/7717, за текстом – Порядок № 2), в якому зазначено, що експертна грошова оцінка проводиться при укладанні правових угод щодо земельних ділянок, у тому числі для цілей справляння державного мита, крім угод оренди, дарування та довічного утримання.
Державне мито справляється при укладанні попередніх та основних договорів купівлі-продажу нерухомості, в тому числі земельних ділянок.
Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Цивільний кодекс) попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, установлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Обов’язкове нотаріальне посвідчення попереднього договору законодавством не передбачено і провадиться лише за згодою сторін.
Згідно з пп. «е» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 за нотаріальне посвідчення договорів, які не підлягають оцінці, державне мито справляється у розмірі 0,05 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження житлового будинку, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням зазначеного майна (ст. 55 Закону № 3425-XII).
За посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, згідно з пп. «б» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 державне мито справляється у розмірі 1 % суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Враховуючи зазначене, при укладанні попереднього договору одним з його елементів може бути положення про сплату покупцем відповідно до статей 570, 571 Цивільного кодексу сум авансового платежу (завдатку) у рахунок сплати продавцю обумовленої суми договору.
За нотаріальне посвідчення змішаних попередніх договорів державне мито має справлятися згідно з пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 як з договорів, що підлягають оцінці.
При укладанні та нотаріальному посвідченні основного договору купівлі-продажу нерухомості, в тому числі земельної ділянки, державне мито, сплачене за нотаріальне посвідчення попереднього змішаного договору, поверненню не підлягає, проте зараховується до сплати суми державного мита за нотаріальне посвідчення основного договору, якщо в такому основному договорі сторони здійснюють посилання на укладений попередній договір та зазначають суму вже сплаченого авансового платежу (завдатку).
Розглянемо питання справляння державного мита при нотаріальному посвідченні іпотечних договорів.
Відповідно до Закону «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV (зі змінами та доповненнями) іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов’язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, установленим ст. 18 Закону № 898-IV, та вимогам, установленим законодавством, для договору, який визначає основне зобов’язання.
Підпунктом «ф» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 встановлено, що державне мито за посвідчення іпотечних договорів справляється у розмірі 0,01 % вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі.
Крім того, ст. 19 Закону № 898-IV визначено, що зміни і доповнення до іпотечних договорів підлягають нотаріальному посвідченню.
Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідченні договорів про зміну і доповнення до іпотечних договорів державне мито сплачується на загальних підставах.
Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством. За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляється пеня.
Анатолій Цебенко Начальник відділу адміністрування майнових податків Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України
|
